Главная » 2013 » Ноябрь » 23 » Зовнішньоекономічні зв`язки та зовнішня торгівля Дніпропетровської області
18:21
Зовнішньоекономічні зв`язки та зовнішня торгівля Дніпропетровської області
Тема: Зовнішньоекономічні зв`язки та зовнішня торгівля Дніпропетровської області Мета: дати характеристику зовнішньоекономічних зв’язків регіону, охарактеризувати торгівлю області у порівнянні з іншими областями, виховувати гордість та почуття значимості за свій край, його потенціал, розвивати пізнавальний інтерес, творче мислення, виховувати культуру спілкування, самостійність Тип уроку: вивчення нового матеріалу Обладнання: підручник, картосхеми у підручнику Опорні та базові поняття: господарство, галузі промисловості, інфраструктура, зовнішньоекономічні зв’язки, зовнішня торгівля. Географічна номенклатура: обласні центри та інші області, країни-імпортери Зміст уроку: І.Організаційний момент: перевірка присутності учнів, їх підготовка до уроку,організація уваги учнів, психологічний настрій на роботу. ІІ.Актуалізація опорних знань і вмінь учнів Дніпропетровська область відіграє провідну роль у зовнішньоекономічних зв`язках і посідає перше місце серед областей України. Підприємства і організації області експортують свою продукцію в 7,9 країн практично усіх континентів, а завозять - з 76-ти. ІІІ.Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів Прийом «Цікава інформація» На світовому ринку на сьогоднішній день із зарубіжними партнерами співробітничають близько півтори тисячі підприємств і організацій області. Найміцніші зв`язки з країнами СНД, але стабільно розвиваються відносини з країнами Європи, Азії, Америки, де помітно зріс інтерес до експортно-імпортних операцій з Дніпропетровщиною.Дніпропетровщина вивозить на світовий ринок чорні метали, залізну і марганцеву руди, шини, лаки, фарби. Ввозить - вугілля, кокс, природний газ, каучук, продукцію машинобудівництва, товари народного споживання.Незважаючи на скорочення останнім часом обсягів зовнішньої торгівлі, область продовжує утримувати позиції і займає перше місце по експорту (21,7%) та третє місце по імпорту (7,5%) у загальнодержавному обсязі. У цілому на область припадає 14,1% зовнішньоторговельного обороту України.Понад 50 країн світу вкладають інвестиції в економіку Дніпропетровщини. Підприємства області надають інвестиції підприємствам 8 країн. IV. Вивчення нового матеріалу. Розповідь вчителя: ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНІ ЗВ'ЯЗКИ Дніпропетровська область - один з провідних експортерів України. В останні роки регіон стабільно посідає друге місце в загальнодержавних обсягах експорту та імпорту товарів при позитивному балансі зовнішньої торгівлі. Зовнішньоторговельний обіг області за 2007 рік склав 15146 млн. дол. США, в тому числі обсяг експорту - 9817 млн. дол. США (19,9% у загальнодержавному обсязі); обсяг імпорту - 5329 млн. дол. США (8,6% у загальнодержавному обсязі). Як і попередні роки, в минулому році в сфері зовнішньої торгівлі області відбувалось нарощування обсягів експортно-імпортних операцій: обсяги експорту товарів зросли на 38,2%, імпорту - на 43,4% у порівнянні з 2006 роком. Експортні поставки до країн СНД та Азії збільшились у 1,6 рази, Європи – на 21,2%, Африки та Америки – на 11,3%, проте зменшились до Австралії та Океанії – на 14,6%. Імпортні надходження збільшились: з країн Америки – у 3,2 рази, Африки – у 2,7 рази, СНД – на 46,9%, Австралії та Океанії – на 46,7%, Європи – на 25,4%, Азії – на 21,2%. У загальному обсязі експорту області питома вага країн СНД становила 32,6%, Азії – 25,3%, Європи – 23,8%, Африки – 10,8%, Америки – 7,5%. Понад 3 тисячі підприємств області (1115 підприємств - експортерів, 1976 - імпортерів) співпрацюють з партнерами із 153 країн світу. В минулому році підприємствами-експортерами поставлено на зовнішні ринки 10478 тис. т руд і концентратів залізних, 5424 тис. т прокату чорних металів, 1235 тис. т труб з ливарного чавуну і чорних металів, 775 тис. т чавуну переробного, 728 тис. т феросплавів, 723 тис. т азотних добрив, 63 тис. т кукурудзи, 294 тис. шт. шин, 4763 од. вагонів залізничних і трамвайних, 406 од. тракторів. Прийом «Мандрівник» Учні самостійно заповнюють таблицю, яка характеризує експортерів Дніпропетровщини за галузями промисловості Гірничо-металургійний комплекс: • ВАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг”; • ВАТ “Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат”; • ВАТ “Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат”; • ВАТ “Південний гірничо-збагачувальний комбінат”; • ВАТ “Північний гірничо-збагачувальний комбінат”; • філія “Вільногірський гірничо-металургійний комбінат” ЗАТ “Кримський титан”; • ВАТ “Нижньодніпровський трубопрокатний завод”; • ВАТ “Новомосковський трубний завод”; • ВАТ “Дніпропетровський трубний завод”; • ВАТ “Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського”; • ВАТ “Нікопольський завод феросплавів”; • ЗАТ “Нікопольський завод безшовних труб НікоТьюб”; • ЗАТ “Нікопольський завод сталевих труб ЮТІСТ”. Машинобудування: • ВАТ “Дніпроважмаш”; • НВО “Дніпропетровський електровозобудівний завод”; • ДП ВО “Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова”; • НАК "ISTA". Хімічна промисловість: • ВАТ “ДніпроАзот”; • ВАТ “Дніпрошина”. Харчова промисловість: • ЗАТ “Дніпропетровський олійно-екстракційний завод”; • ЗАТ “Дніпропетровська кондитерська фабрика АВК”; • ВАТ “Дніпровський крохмалепатоковий комбінат”. Легка промисловість: • Дніпропетровська фірма “Мрія”; • АТ “Оветрі”.
Прийом «Питання-відповідь» 1.Яку роль відіграє дніпропетровська область у зовнішньоекономічних зв’язках України? Разом з Донецькою областю Дніпропетровська область відіграє провідну роль у зовнішньоекономічних зв'язках України. В 1990 р. у зовнішньоекономічній діяльності брало участь 37 підприємств області, які постачили продукції на експорт на 881 млн. крб. (на 51 млн. менше, ніж у 1989 р.). 2.Що складає головну частину експорту? Головну частину експортних товарів виготовляють підприємства чорної металургії. При цьому головними експортними товарами чорної металургії області є залізорудні окатиші, залізорудний і марганцевий концентрати, чавун, сталь, прокат, феросплави, кокс, сульфат амонію. Підприємства постачають свою продукцію більш ніж у 40 країн головним чином Європи та Азії, Так, металургійний завод ім. Петровського постачає метал у 33 країни. Нікопольський феросплавний завод щорічно відправляє на експорт до 200 тис, т феросплавів. Головними торговельними партнерами металургійних заводів області, як і раніше, є підприємства та фірми країн Східної Європи. 3.Як змінилася ситуація з торгівлею з країнами світу, і з якими? У той же час за останні роки розширюється торгівля з західноєвропейськими країнами і в першу чергу Німеччиною та Італією. У 1990 р. самостійний вихід ряду підприємств на ринок і розвиток бартерних угод призвели до зменшення експорту деяких видів металургійної продукції. Так, ДМК ім. Дзержинського постачив у 1990 р. 2 тис. т конструкційної сталі в Данію, Італію, Угорщину, Південну Корею, Німеччину, Китай, Японію в обмін на косметику, чоботи, пилососи та інші товари народного вжитку. На жаль, далеко не завжди здійснені угоди можна визнати вдалими. Були випадки, коли товари радянського виробництва купувалися за кордоном. Так, в Італії були закуплені за валюту автомобілі Волзького автозаводу. Стабільними учасниками зовнішньоторговельних операцій є хімічні підприємства області: ДВО «Азот», ВО «Дніпрошина», лакофарбовий завод. ДВО «Азот» постачає у багато країн (в тому числі розвинені капіталістичні) рідкий аміак, карболіт, бензол, сульфат амонію. Не дивлячись на те, що головна частина машинобудівної продукції СНД не конкурентноздатна на світовому ринку, деякі машинобудівні підприємства області мають тісні зв'язки з західними фірмами і завоювали непогану репутацію в ряді країн Азії, Латинської Америки, Східної і навіть Західної Європи, Японії, Канаді, Австралії. Так, Криворізький завод гірничого устаткування постачає свою продукцію у 18 країн світу, причому не лише в країни Східної Європи, Азії та Африки, але і у Францію, Швецію, Японію та Канаду. Дніпропетровське верстатобудівне об'єднання продає деревообробні верстати більш ніж у 40 країн, в тому числі Франції, Австралії, Канаді, Греції, Фінляндії. У Польщу, Болгарію, Румунію, Аргентину, Ефіопію постачає свою продукцію Нікопольський кранобудівний завод. У ряд зарубіжних країн відправляє свою продукцію ВО «Дніпроважмаш» і ВО «ПМЗ» (трактори). 4.Які перспективи розвитку зовнішньоекономічних зв’язків? Серед прогресивних тенденцій необхідно відзначити вихід на зовнішній ринок деяких машинобудівних підприємств області (реалізація космічної програми Австралії). У перспективі можливий експорт в Бразилію та інші країни ракетоносіїв для запуску космічних супутників. В той же час у зв'язку зі структурними змінами в економіці країн Східної Європи, переорієнтацією країн даного регіону на світовий ринок, валютними проблемами СНД в 1990 р. скоротилися зовнішньоекономічні зв'язки підприємств Дніпропетровської області з головними торговельним партнерами - країнами Східної Європи. 5.Який процент експорту займають товари народного вжитку? Товари народного вжитку займають незначну частину в експортному постачанні області. Це пов'язано з двома причинами: не конкурентноздатністю товарів та їхнім дефіцитом на внутрішньому ринку. Головними експортними товарами в цій групі є пилососи, посуд, одяг, олія, метизні вироби. У 1990 р. за кордон було експортовано близько 30 тис. пилососів «Ракета», 64 тис. чоловічих сорочок, на 232 тис. інвалютних карбованців посуду. Облспоживспілка в 1991 р. постачить у Швецію 500 т олії, мед, лікарські рослини, сливове повидло. Імпортні постачання товарів народного вжитку за останні роки скоротилися у зв'язку з дефіцитом валюти. Характерною, особливістю останніх років є розширення форм зовнішньоекономічного співробітництва, зокрема, створення спільних підприємств з фірмами Швейцарії, США, Кіпру, Італії, Нідерландів та інших країн. Швейцарською фірмою «Сітко» і державним об'єднанням «Південметалургпром» створене спільне підприємство «Демос», яке спеціалізується на переробці металургійних шлаків, видобутку із них металічного скрапу і виробництві будівельних матеріалів (шлакоблоків, пісчано-щебеневої суміші для дорожнього покриву). Металургійний скрап поступає на зовнішній ринок, а будівельні матеріали - на внутрішній. Інше спільне підприємство ІАМСА - Днепр (українсько-італійське) займається питаннями розвитку співробітництва українських та італійських підприємств щодо промислової сфери, в галузі виробництва будівельних матеріалів і товарів народного вжитку. 6.Чи були залучені закордонні спеціалісти у реконструкцію регіональних фірм? Ряд підприємств легкої промисловості були реконструйовані наприкінці 80-х - початку 90-х рр. із залученням спеціалістів ведучих інофірм. Так, швейцарська фірма «Інтерпластика СА» займається реконструкцією виробничого швацького об'єднання «Дніпро», а також навчанням її працівників. На підприємствах об'єднання було встановлено більше 500 швацьких машин (головним чином японського та західногерманського виробництва). Французькі спеціалісти займалися реконструкцією виробничого об'єднання ім. Володарського, навчанням персоналу і розробкою нових моделей одягу.
V.Закріплення вивченого матеріалу 1.Прийом «Мозковий штурм» Що ви розумієте під світовою економічною кризою? Які, на вашу думку, її наслідки для господарства регіону? 2.Прийом «Продовж речення» Найміцніші зв`язки Дніпропетровської обл. з країнами …(СНД) стабільно розвиваються відносини регіону з країнами…( Європи, Азії, Америки) Дніпропетровська область займає …(перше місце по експорту (21,7%)) та…( третє місце по імпорту (7,5%)) у загальнодержавному обсязі Дніпропетровська область відіграє провідну роль у зовнішньоекономічних зв`язках і посідає…( перше місце) серед областей України. Понад …(50 ) країн світу вкладають інвестиції в економіку Дніпропетровщини. Підприємства області надають інвестиції підприємствам …(8 ) країн. VI.Підсумок уроку. Оцінювання учнів VII. Домашнє завдання Опрацювати відповідний матеріал підручника, конспект
